Професії

Промисловий робітник          

Professions industrial worker

Промисловий робітник


Робітником, як правило, вважають людину, яку наймають за умовами формального чи неформального контракту. Однак, тут цей термін використовуватиметься у вужчому значенні для називання когось, хто є залучений у промисловому виробництві товарів та/або забезпеченні послуг.

У період, відомий як Промислова Революція, приблизно з 1760 р. до 1840 р., відбувся перехід від виробництва на основі ручної праці до виробництва на основі машин. Запровадження нових процесів виробництва мало ґрунтовні соціальні наслідки: люди, які більше на могли заробляти на життя з роботи на землі, хлинули в міста шукати працю на щойно збудованих фабриках. Збільшення використання парової енергії, нові процеси хімічного виробництва та сталеваріння, збільшена ефективність енергії води та розвиток машинних інструментів також призвели до різкого переходу від деревини та інших біопалив до вугілля.

Інтенсивне та повсюдно поширене використання машинерії призвело до бурхливого росту фабрик, транспортних засобів та приладів, що заощаджують працю. Життєві стандарти для щойно створеного середнього класу та заможних власників фабрик піднялися до безпрецедентних висот, тоді як працююча біднота жила у злиденних умовах у швидко-зростаючих міських нетрях. В результаті розвитку технологій, сьогодні робітники мають кращі умови праці, аніж століття тому, хоча промислове забруднення та безпека праці залишаються серйозною проблемою.

Промислові робітники сьогодні здебільшого належать до бригад, які включають в себе фахівців на різних рівнях: менеджери, інженери, працівники, оператори техніки, дослідники та допоміжний персонал. В ідеалі кожна бригада повинна мати потенціал приймати складні рішення та вживати заходи стосовно захисту довкілля та людського здоров'я.

Кожен тип промисловості споживає енергію та сировину, а екологічні впливи промислової діяльності є більшими, якщо матеріали, що використовуються, не є відновлюваними. Різна промислова діяльність по-різному впливає на довкілля, як це описується нижче. 


Хімічна промисловість

Виробничі процеси:

  • несуть ризик вибухів, пожеж та розливів небезпечних речовин у водні об'єкти;
  • можуть спричинити викиди твердих частинок, сірчистого ангідриду (SO2), оксиду азоту (NOx), угарного газу (СО), летучих органічних речовин (ЛОР) та інших органічних хімічних речовин, залежно від методів, що використовуються, та кінцевого продукту;
  • споживають воду для обробки та охолодження;
  • впливають на якість води викидами органічних сполук, важких металів (кадмію, ртуті), твердих часток, зважених в рідинах, органічної речовини, фенолів та ціаніду;
  • виробляють відходи, які забруднюють ґрунт; та
  • створюють проблеми з поводженням з відходами.


Целюлозно-паперове виробництво 

До екологічних небезпек належать:

  • викиди SO2, NOx, меркаптанів, сполук хлору та діоксинів у атмосферу; та
  • викиди твердих часток, зважених в рідинах, органічної речовини, хлорорганічних сполук та токсинів у водні об'єкти.


Виробництво цементу, скла та кераміки

Промислові потужності:

  • забруднюють повітря пилом, хромом, свинцем, миш'яком, SO2, ванадієм, фтористим воднем, кальцинованою содою, поташем, двоокисом кремнію та сполуками фтору;
  • забруднюють воду, яка використовується для обробки, нафтою та важкими металами;
  • потребують видобутку сировинних матеріалів; та
  • викидають метали, які спричиняють забруднення ґрунту та проблеми з поводженням з відходами.


Чорна металургія

Процеси виробництва:

  • викидають ряд забруднювачів;
  • можуть викликати ультрафіолетове та інфрачервоне опромінення, а також іонізуюче опромінення з теплових джерел чи нагрітих матеріалів;
  • несуть ризик вибухів та пожеж; та
  • споживають воду та впливають на якість води, викидаючи органічні речовини, смоли та нафтопродукти, тверді частки, зважені в рідинах, метали, бензол, феноли, кислоти, сульфіди, сульфати, аміак, ціанід, фториди, свинець та цинк.


Кольорова металургія

Виробництво кольорових металів:

  • спричиняє викиди зважених частинок, SO2, NOx та свинцю; та
  • забруднює скруберні води важкими металами.


Нафто-очисні заводи

Обладнання обробки на нафто-очисних заводах:

  • викидають небезпечні гази, такі як сірка та NOx, сірководень (H2S), гідровуглеці, бензол, СО, вуглекислий газ, тверді частинки, токсичні органічні сполуки та запахи;
  • перебувають під ризиком вибухів та пожеж;
  • забирають воду для охолодження та повертають її в джерело забору нагрітою, що спричиняє термальне забруднення та зменшує кисень і впливає на екосистеми; та
  • викидають гідровуглеці, меркаптани, їдкі речовини, нафтопродукти, феноли, хром та стоки з газоочисного обладнання.


Шкіряні заводи

Технології дубіння шкіри:

  • викидають пил, H2S, СО2 та сполуки хрому; та
  • викидають стоки, які містять зважені тверді частки, сульфати та хром.


Харчова промисловість

Виробництво їжі та напоїв:

  • прямо залежить від природнього середовища в плані поставок сировини; та
  • включає в себе ретельну обробку, яка має суттєвий потенційний вплив на довкілля.

Кожна бригада, яка працює на промисловому заводі відіграє проактивну роль у його розвитку наступним чином:

  • популяризуючи та впроваджуючи інноваційні технології та практики, які оптимізують використання матеріалів та енергоресурсів;
  • розуміючи та дотримуючись екологічного законодавства та норм, на основі промислових та урядових рекомендацій, та технічної підтримки;
  • демонструючи раціональне використання природніх ресурсів – від того, як працівники управляють своїми робочими циклами та продуктами та послугами, які вони надають, до проектів та діяльності, які вони підтримують у своїх спільнотах;
  • запобігаючи забрудненню на робочому місці та підвищуючи ступінь поінформованості про техніку безпеки на робочому місці;
  • належним чином реагуючи на природні катастрофи та незвичайні ситуації, пов'язані з погодними умовами, включаючи запобіжні контрзаходи, які допомагають знизити витрати на очищення від забруднень та зменшення ризику забруднень; та
  • генеруючи гранти для популяризації проектів, які сприяють науковим розробкам та очищенню довкілля у своїх громадах.


Конкретні заходи з охорони довкілля можуть включати в себе:

  • впровадження економних заходів зі зменшення викидів парникових газів;
  • долучення програм, які заохочують ефективне використання електроенергії, газу та хімічних речовин, та зменшують витрати на стічні води, в той же час несучи позитивний імідж раціонального використання ресурсів навколишнього середовища своїм співробітникам, клієнтам та громадськості на загал;
  • розробка бази даних з викидів токсичних речовин, бази даних з хімічних викидів та заходи з поводження з відходами, які виробляються компанією;
  • застосування інструментів хімічної оцінки та експертних знань для створення більш безпечних та ефективних хімічних процесів та технологій;
  • започаткування та підтримка заходів з вторинної переробки відходів, включаючи заснування або розширення діяльності з повторного використання відходів; 
  • участь у національних та міжнародних ініціативах, метою яких є зменшення або усунення забруднення на самому початку.