Дилеми

Стихійний ринок          


Model stories informal markets

Стихійний ринок

Ми звикли до стихійних базарчиків у багатолюдних місцях або на узбіччі доріг. Тут продається все – від вирощених на сусідньому городі овочів до м’ясних виробів чи духмяної копченої риби невідомого похождення. Ми розуміємо, що купувати продукти на таких ринках небезпечно, адже ми не знаємо як вирощувались овочі та звідки узялась риба. Але ми все одно купуємо, купуємо з різних причин: – тому що хочемо підтримати фінансово бабусю, купивши у неї пучок кропу; – тому що тут дешевше, ніж у магазині; – тому що в магазині просто немає таких грибів чи чорниць, які щойно з лісу.

Відповідальні державні служби намагаються припинити роботу стихійних ринків, оскільки вони несуть відповідальність за порядок, дотримання законів і здоров’я людей. Але, як тільки розківтнуть конвалії, чи достигнуть чорниці – торгівці лісовим товаром з’являються у великій кількості уздовж найближчих трас. А селяни виносять на стихійні ринки сезонні фрукти й овочі, мед і молоко та багато інших продуктів.

Обговоріть можливі конфлікти і шляхи їх вирішення, а також думки різних сторін. Якщо необхідно, аргументовано висловіть свої пропозиції. Як ви думаєте, цю проблему можна подолати?

Negative

Конфлікт інтересів

Боротьба зі стихійною торгівлею супровождується постійними конфліктами. Мілиція, підпорядковуючись приписам місцевої влади, розганяє базари. Але це не заважає торгівцям знову повертатися на ті ж місця після відходу дільничого чи патруля. Покупці на свіжі продукти завжди є, вони навіть вступаються за продавців і захищають їх від охоронців порядку. Під час сезону чорниць на дорогах вздовж чорничних лісів продавці воюють між собою за вигідні місця. Стаються й історії, коли кримінальні угрупування відбирають у дрібних продавців товар, щоб продати його самостійно і дорожче.

Positive

Можливі рішення
  • Проводити просвітницьку роботу серед потенційних покупців: пояснювати небезпеку купівлі продуктів на неконтрольованих ринках. Особливо небезпечна торгівля м’яснми, рибними і молочними продуктами в літню спеку; Розповідати про шкоду, яку завдає природі безконтрольний збір ягід, лікарських трав та інших продуктів лісу.
  • Організувати невеликі місцеві (сезонні) ринки, які будуть контролюватися санітарними та екологічними службами і на яких оплата за торгові місця буде посильною для дрібних торгівців.
  • Усіляко рекламувати організовані сезонні ринки і фермерську продукцію, перевірену відповідними службами. Поставити покажчики біля зупинок, інформаційні щити в місцях скупчення людей, щоб покупці могли легко знайти дорогу, робити екскурсійні тури на ферми і т.п.
  • Розвивати організацію прямого постачання свіжої продукції від фермера до споживача.
  • Заборонити продаж продуктів харчування в небезпечних місцях (наприклад, біля дороги) і контролювати її виконання.
  • Суворо контролювати продаж дикоростей, виявляти торгівців червонокнижними рослинами.
  • Стимулювати розвиток грибних/ ягідних походів, організованої риболовлі з елементами просвітництва і екологічнного виховання, із залученням до організації і контролю членів місцевих громад.
  • Інше.

Різні погляди


Продавці
Прагнуть якомога швидше заробити грошей, як правило, на продажу сезонної продукції. Для багатьох це єдиний спосіб заробити.Тому вони не турбуються ані про збереження природних багатств, ані про здоров’я покупців. На організований ринок вони не йдуть, тому що не хочуть платити офіційні (і неофіційні) податки та внески за торгові місця. Окрім того, вони часто виносять продавати дуже невелику кількість товару.

Органи місцевої влади
Адміністрація і санітарно-епідемічні державні служби зобов’язані ліквідувати незаконну і небезпечну для здоров’я людей торгівлю. Вони проводять рейди, залучають міліцію, розганяють базари – діють методом заборони, на підставі закону. Освітні заходи для споживачів проводяться вкрай рідко, місцеві громади до організації не залучаються.

Громадяни
Хочуть купити свіжу продукцію - прямо з грядки чи з лісу, і якомога дешевше. Часто не розуміють небезпеки таких продуктів, мало поінформовані про можливі проблеми. По суті, люди самі створюють попит на небезпечну продукцію, стимулюючи таким чином незаконну торгівлю. Оскільки споживачі не мають достатньо інформації, вони не готові шукати альтернативу стихійним ринкам.

Екологи
Екологи виступають проти стихійної торгівлі, оскільки тут не здійснюється контроль за товарами. У продаж можуть потрапити як неякісні, забруднені, шкідливі для здоров’я продукти, так і підохоронні, червонокнижні рослини. Екологи можуть проводити інформаційні кампанії, налагодити співпрацю з місцевими громадами для організації збору грибів чи ягід цивілізованим способом (наприклад, грибні екскурсійні тури, збір дикоростей в обмеженій кількості).