Бібліотека                   Енциклопедія

Інші безхребетні

851 illustration

Сiрий кiвсяк

Rossiulus kessleri

Опис:
Тіло, довжиною до 47 мм, шириною до 5 мм, має циліндричну форму і поділене на голову і тулуб. Останній складається із 44-54 сегментів. Кожний сегмент має по 2 пари ніг – звідси і походить загальна назва цієї групи тварин – двопарноногі багатоніжки або диплоподи. Колір сірого ківсяка варіює від темно-сірого (майже чорного) до світло-сірого (переважно молоді особини). При небезпеці згортається у спіральний диск головою всередину. Для захисту від ворогів по боках кожного сегменту розташовані захисні залози, що виділяють синільну кислоту із домішками інших токсинів, які, при потраплянні в очі, викликають сильні подразнення, а на руках залишають жовті або фіолетові плями із гострим запахом мигдалю. Тіло має міцний кальцинований панцир.

Природний ареал:
Екологічно пластичний вид. Поширений від Кольського півострова до Кавказу і від Центральної України до Уралу.

Звички:
Живуть у верхньому шарі ґрунту і підстилці листяних лісів та на степових ділянках, місцями сягаючи чисельності 200-300 екз./м2. Типові сапрофаги, тобто живляться опалим листям та відмерлими трав`яними рештками. Разом із дощовими червами відіграють важливу роль у гуміфікації підстилки і поліпшенні родючості ґрунту. Після парування із самцями (червень місяць) самки відкладають яйця у спеціально облаштовані камери у грунті, з яких через кілька тижнів вилупляються молоді особини із кількома сегментами і м`яким тілом. Ріст молодих супроводжується регулярним линянням і збільшенням кількості сегментів. Диплоподи – єдині у світі тварини, яким властиве явище періодоморфозу – у несприятливих умовах дорослі ківсяки линяють і перетворюються на нестатевозрілих молодих. При настанні сприятливих умов знову линяють і повертаються до дорослого стану. При цьому загальна тривалість життя збільшується у 1,5-2 рази.

  • Illustration
  • Photos